Øvelse 3 // Вправа 3

Про вправу

Дихання керується нашим мозком автоматично, але ми також можемо свідомо контролювати його. Коли ми відчуваємо страх, злість або сильний стрес, наше дихання стає частим і поверхневим. Це надсилає сигнал до мозку про небезпеку, і тіло напружується. Але коли ми починаємо дихати повільно й глибоко — так, щоб повітря доходило аж до нижньої частини живота — наше тіло починає розслаблятися, а розум заспокоюється. Розслаблене тіло допомагає мозку працювати спокійніше. Тому глибоке дихання є простим, але дієвим способом впоратися зі стресом та сильними емоціями.

Сядь зручно або встань прямо, щоб твоє тіло почувалося стабільно й безпечно.

Простягни перед собою одну руку — уяви, що ти будеш «обводити» пальці диханням. Почни з мізинця: повільно вдихай, проводячи пальцем другої руки вгору по зовнішньому боці мізинця. Коли ти дістанешся до верхівки пальця — зроби коротку паузу. Потім повільно видихай, проводячи пальцем вниз по внутрішньому боці мізинця.
Тепер переходь до наступного пальця. Знову вдихай повільно вгору — до вершини пальця, зроби паузу — і повільно видихай вниз.
Продовжуй так дихати, обводячи кожен палець — вдих угору, пауза на верхівці, видих униз.
Коли ти дійдеш до великого пальця, зроби ще один повільний видих. Відчуй, як твоє тіло стає спокійнішим з кожним подихом.