ЯК КОМАР ЗʼЯВИВСЯ В САПМІ
HVORDAN MYGGEN KOM TIL SÁPMI
Колись давно, далеко на півночі, у Сапмі, кілька сімей жили разом у сійді — невеликому поселенні.
У сійді жила Áhkká, літня жінка. Áhkká була невисокою, швидкою та працьовитою. Вона жила в землянці разом зі своєю родиною та собакою Ránne, з яким діти дуже любили гратися.
Хатина стояла біля річки, де родина набирала воду та ловила рибу.
For lenge siden, langt mot nord, i Sápmi, bodde det flere familier sammen i en siida, en liten landsby. I siidaen bodde det en Áhkká, en gammel kone. Áhkká var liten, rask og driftig. Hun bodde i en jordgamme sammen med familien sin og hunden Ránne, som barna elsket å leke med. Gammen lå ved siden av en elv, der familien hentet vann og fisket.
Одного дня, коли Áhkká була біля річки, щоб набрати води, небо розкрилося і до неї зійшов Творець землі.
Творець щойно створив комарів. Він посадив увесь рій комарів у мішок і міцно завʼязав його подвійним вузлом. Потім віддав мішок Áhkká, не сказавши, що всередині, і попросив її добре його берегти.
Áhkká подякувала за довіру й взяла мішок. Вона пообіцяла, що ніколи не відкриватиме його і не віддасть нікому іншому.
En dag da Áhkká var nede ved elven for å hente vann, åpnet himmelen seg, og jordens skaper kom ned til henne.
Jordens skaper hadde nettopp skapt myggen og puttet hele myggsvermen i en sekk og knytt den stramt igjen med dobbeltknute. Han ga sekken til Áhkká, uten å fortelle henne hva som var inni den, og ba henne om å passe godt på den.
Áhkká takket for tilliten og tok imot sekken. Hun lovet at hun aldri skulle åpne den eller gi den til noen andre.
Áhkká принесла мішок із собою до землянки й добре стежила, щоб ані діти, ані собака не змогли до нього дістатися.
Тому вона всюди носила мішок із собою. Коли йшла працювати, брала його із собою, а як лягала спати, клала під голову й використовувала замість подушки.
Але весь час вона чула, як щось у мішку дзижчало і видавало звуки.
Áhkká tok med seg sekken til gammen og passet godt på den slik at verken barna eller hunden fikk tak i den. Derfor hadde hun den med seg overalt. Hun tok den med seg ut når hun skulle jobbe, og når hun skulle sove, la hun den under hodet og brukte den som hodepute. Men hele tiden kunne hun høre at noe i sekken summet og laget lyder.
Áhkká було дуже цікаво, що ж там дзижчить у мішку. Їй дуже хотілося зазирнути всередину, але вона памʼятала, що пообіцяла не відкривати його.
Комарі гуділи й метушилися у мішку цілодобово, і Áhkká дедалі більше втомлювалася від цього дзижчання.
— Ну будь ласка, тихіше, не шуми, — шепотіла вона, звертаючись до мішка. Але комарі не були створені для життя у неволі. Вони продовжували дзижчати і кружляти день і ніч. Спокою від них не було.
Áhkká var veldig nysgjerrig på hva som summet i sekken. Hun ville gjerne kikke, men husket at hun hadde lovet å ikke åpne den.
Myggen holdt liv og røre i sekken døgnet rundt, og Áhkká ble stadig mer lei av summinga.
– Vær så snill, vær stille, hysjet hun på sekken. Men myggen var ikke skapt for et liv i fangenskap. De fortsatte å summe og svirre natt og dag. Det var aldri fred å få.
Зрештою Áhkká не могла цього більше терпіти. Вона мусила дізнатись, що ж видає ці звуки в мішку.
“Мабуть, я маю право знати, що саме я так старанно оберігаю”, — подумала Áhkká.
Вона обережно послабила мотузку якою був завʼязаний мішок, щоб зазирнути всередину.
Til slutt holdt hun ikke ut lenger, hun måtte finne ut hva som lagde lydene i sekken.
– Det ville vel være både rett og rimelig å få vite hva jeg egentlig passer på, tenkte Áhkká. Hun løsnet forsiktig på snora rundt sekken, slik at hun kunne se hva som var inni den.
Не встигла Áhkká й отямитися, як комарі вилетіли з мішка. Вони розлетілися в усі боки й почали кусати і людей, і тварин.
Áhkká страшенно перелякалася! Вона бігала за комарями й намагалася знову зловити їх у мішок, але це було неможливо, адже їх було так багато, а самі вони були такі крихітні.
Комарі були на волі!
Før hun visste ordet av det, fløy det mygg ut av sekken. Myggen svermet til alle kanter og stakk både mennesker og dyr!
Áhkká ble helt forskrekket! Hun løp etter myggen og prøvde å fange dem i sekken igjen, men det var helt umulig, fordi de var så veldig mange og så bittesmå.
Myggen var fri!
Тоді, коли Творець землі попросив Áhkká стерегти мішок, він знав, що рано чи пізно їй це набридне і вона випустить комарів на волю.
Хоча комарі можуть докучати людям і тваринам, вони також приносять користь. Комарі є важливою їжею для птахів і риб, а ще допомагають квітам та іншим рослинам розмножуватися.
Комарі є також biigá саамів — їхніми добрими помічниками. Вони допомагають збирати стада північних оленів, змушуючи оленів через свої укуси підійматися високо в гори.
Den gangen da jordens skaper ba Áhkká om å passe på sekken, skjønte han at hun fort ville bli lei og slippe myggen fri.
Selv om mygg kan være plagsomme for mennesker og dyr, er de også nyttige. For fugl og fisk er mygg nødvendig mat, og myggen hjelper blomster og andre vekster med å spre seg.
Myggen er også samenes biigá, samenes gode hjelper. De hjelper til med å samle reinflokken ved å jage reinsdyrene til høyfjellet.
Відтоді, як Áhkká відкрила мішок і комарі вирвалися на волю, вони щоліта повертаються до Сапмі.
Кажуть, що до Івана Купала комарі мають неодмінно повернутися, навіть якщо для цього їм доведеться добиратися туди з палицями.
Ось так комарі зʼявилися в Сапмі!
Helt siden den gangen Áhkká åpnet sekken, og myggen kom seg ut, har myggen kommet tilbake til Sápmi hver eneste sommer.
Det sies at myggen alltid kommer tilbake innen Sankthans, om den så må ta staver til hjelp for å komme frem.
Og slik gikk det til at myggen kom til Sápmi!
Hvordan myggen kom til Sápmi // Як комар зʼявився в Сапмі
Illustrasjoner: Gunnlaug Ballovarre
Forsidedesign: Mari Helén Holum
Utgitt av Nasjonalt senter for samisk i opplæringa og Nasjonalt senter for flerkulturell opplæring
Den samiske fortellertradisjonen har blitt tatt vare på gjennom muntlig overlevering i flere generasjoner. Denne versjonen av fortellingen er en gjendiktning av et tradisjonelt samisk eventyr. Enkelte ord i denne fortellingen er på nordsamisk.
Oversettelse til ukrainsk og norsk bokmål: Yevheniia Ivashchenko
Korrektur og lyd på ukrainsk og norsk bokmål: Iryna Bengs
ISBN:
Copyright © 2026 · Nasjonalt senter for samisk i opplæringa · Nasjonalt senter for flerkulturell opplæring
Lisensiert under en CC BY-NC-ND 4.0 Navngivelse-IkkeKommersiell-IngenBearbeidelser 4.0 Internasjonal lisens.
Du finner flere flerspråklige fortellinger gratis på morsmål.no/fortellinger
Der finner du også tilleggsressurser og lydstøtte til fortellingene.
Copyright © 2026
Nasjonalt senter for samisk i opplæringa
Nasjonalt senter for flerkulturell opplæring
Lisensiert under en CC BY-NC-ND 4.0 Navngivelse-IkkeKommersiell-IngenBearbeidelser 4.0 Internasjonal lisens.
